Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України

Під час робочої поїздки на Донеччину, в.о. Міністра захисту довкілля та природних ресурсів України Руслан Стрілець прибув до регіонального ландшафтного парку «Краматорський, де ознайомився з роботою парку, у тому числі, зі старовинною садибою «Бантиша», що знаходиться в межах парку на рекреаційній ділянці «Візит-Центр».

Цей центр почали будували у 2019 році для облаштування Музею природи. Він стане новим та інтерактивним майданчиком для проведення еколого-освітньої діяльності, що підвищить рівень екологічної культури громадян. Крім того, це репрезентуватиме місцевість та концепції охорони довкілля у привабливому та цікавому для відвідувачів форматі.

«Міндовкілля проводить багато роботи для розбудови об’єктів природно-заповідного фонду. За 2021 рік ми розширили такі теріторіі на 35,5 тис га. У наступному році плануємо розбудову їх привабливості з точки зору туристичних магнітів. Щоб Україна пишалася цими мальовничими об’єктами. Вони мають бути доступними для туристів та забезпечити їх самоокупність. Тільки так ми зможемо забезпечити розвиток природно-заповідного фонду України»,-повідомив Руслан Стрілець.

В.о.Міністра також ознайомився з ходом будівництва реабілітаційного центру для диких птахів на території ландшафтного парку. У цьому центрі мають створити комфортні умови для перебування хворих птахів. Пірнатих до цього притулку будуть звозити з усієї України для лікування та адаптації.

Сьогодні в.о. Міністра захисту довкілля та природних ресурсів України Руслан Стрілець взяв участь у відкритті інноваційного лісорозсадницького комплексу на базі ДП “Лиманський лісгосп”.

Відтепер тут вирощуватимуть садивний матеріал на основі технологій шведської компанії ВСС АВ, яка є світовим лідером у виробництві сучасного устаткування для лісових насінних центрів і розсадників.

Руслан Стрілець: «Сьогодні ми відкриваємо вже другий потужний насіннєво-селекційний центр в Україні. Перший такий завод з вересня працює на Львівщині. І це лише початок. Наша мета – у наступному році збудувати ще вісім таких центрів у Київській, Житомирській, Кіровоградській, Сумській, Чернігівській, Волинській, Івано-Франківській і Тернопільській областях. Вони значно збільшать потужності лісгоспів та допоможуть лісівникам у відтворенні лісів за програмою Президента України «Зелена країна».

Щорічно цей лісорозсадницький комплекс вироблятиме по 1 200 000 сіянців сосни із закритою кореневою системою. У майбутньому завод працюватиме на листяні породи, а також забезпечуватиме садивним матеріалом сусідні регіони.

Заплановані також будівництво поля дорощування і теплиці. Це дозволить збільшити потужності виробництва сіянців удвічі – до 2 400 000 штук на рік.

• Центр включає в себе:
• цех переробки та висівання насіння;
• теплицю для вирощування сіянців із закритою кореневою системою;
• майданчик дорощування сіянців.

Такий самий комплекс цієї осені запрацював на Львівщині. Прогнозується, що регіон додатково отримуватиме 7,5 млн сіянців на рік із закритою кореневою системою та 4 млн сіянців із покращеною кореневою системою. Міндовкілля спільно з Державне агентство лісових ресурсів України та місцевою владою продовжують розбудовувати інфраструктуру створення лісу. Це допоможе реалізувати програму Президента «Зелена країна», яка передбачає висадження 1 мільярду дерев за три роки і збільшення площі лісів на 1 мільйон гектарів за 10 років.

Відслідкувати хід реалізації програми можна за допомогою сайту.

Нагадаємо, що цієї осени у рамках реалізації еко-ініціативи Президента “Зелена країна” висадили понад 58 млн. дерев – це на 40 % більше, ніж планувалось.

Представляємо вашій увазі аналітичний звіт «Інституційно-правові основи адаптації до зміни клімату в Україні». 

Що містить документ? 

• оцінку наявної інституційно-правової бази адаптації до зміни клімату в Україні та визначає наявні механізми чи їх відсутність; 
• рекомендації щодо координації впровадження політики з адаптації до зміни клімату в Україні на всіх рівнях.

Аналітичний звіт розроблений на виконання Стратегії екобезпеки і адаптації до зміни клімату на період до 2030 року, яка визначає основні засади та принципи впровадження заходів з адаптації до зміни клімату в Україні.

Документ підготовлений проєктом ПРООН #EU4Climate і вже доступний на сайті Міндовкілля.

Відбулась презентація проєкту дослідження пріоритетних напрямів розвитку відвідування зони відчуження та просвітницького продукту за ініціативи Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України спільно з Державним агентством з управління зоною відчуження.

Мета проєкту – знайти нові вектори розвитку зони відчуження, як місця для науки й просвітництва, показати відвідувачу з кожної країни, що Чорнобиль – це найбільший урок з безпеки людства, який варто пам’ятати. 

Проєкт дослідження розроблений за участю Центру економічного відновлення – платформи, що об’єднує незалежних експертів, think tanks, бізнес-спільноту та урядовців задля пошуку найефективніших рішень для економіки України. Також у дослідженні брали участь консалтингова компанія «Civitta» та урбан-бюро «Big City Lab», що спеціалізується на трансформації міст та територій.

Дослідження закладе основу для створення єдиної концепції розвитку території зони відчуження та подальшої трансформації вже найближчим часом.

Експертна спільнота обговорила проміжні результати проєкту дослідження за трьома напрямками: «відвідування», «культура» та «просвітництво». На думку експертів, головна ціль на найближчі роки –  зберегти виняткову історію Зони та меморіалізувати важливі місця, тому одним із ключових завдань у рамках проєкту є консервація об’єктів для відвідування у місті Прип’ять, збереження та відновлення мозаїки, монументального мистецтва, унікальних вітражів, стан яких з кожним роком невпинно погіршується.

«Мене дуже непокоїть стан мозаїк, монументального мистецтва, вітражів, архітектури пізнього модернізму, які могли би слугувати яскравими прикладами того як жило місто Прип’ять. Потрібно бути обережним з тим, щоб простір, який вже сформувався в зоні, жодним чином не був пошкоджений» – пояснює Павло Гудімов – куратор мультимедійної виставки «Чорнобиль. Подорож».

За 35 років з моменту Чорнобильської аварії територія не мала єдиного сформованого бачення. Тож одним з пріоритетних завдань майбутньої концепції є формування меседжів, які мають транслюватися серед відвідувачів. 

«Надважливо створити єдиний наратив, який поширюватимуть абсолютно всі гравці ринку. Вони мають розповсюджуватися на кожну зміну, що відбувається в Зоні. Ми повинні пам’ятати, що для багатьох людей ця територія – місце болю», – пояснює свою позицію Олена Фоміна, голова туроператора  «Гамма-Тревел». 

Експерти погоджуються з думкою щодо необхідності створити якісну інфраструктуру для відвідувачів, зокрема: комфортні умови на контрольно-пропускних пунктах та навігація в середині зони; оновлення маршрутів для подорожей, розширення їх на безпечні території – від місця, де трапилася аварія до куточків у найвіддаленіших селах, які поступово зникають, зростаючись з природою.

Іншим ключовим напрямом розвитку Зони відчуження, за думкою експертів, є її науковий потенціал. Адже Чорнобильська зона має потенціал для втілення особливих проєктів, аналогів яким немає у світі. Навколо Чорнобильської АЕС розвивається справжній технологічний кластер, який може приваблювати науковців з різних куточків світу. 

«З наукового погляду нині найважливішим в Зоні є об’єкт «Укриття» та його перетворення на екологічно безпечну систему. Це унікальний приклад у світі, який може об’єднати навколо себе сотні чи навіть тисячі науковців. Проте, ми маємо великі складнощі з існування наукової інфраструктури в Чорнобилі», – Сергій Паскевич, заступник директора Інституту проблем безпеки атомної електростанції. 

Це є частиною перетворень, яких потребує зона найближчими роками, згідно проєкту дослідження. Усі конструктивні пропозиції, отримані від експертів в рамках публічних обговорень, враховані у фінальному документі проєкту.

Додатково: Дослідження пріоритетних напрямів розвитку відвідування Зони відчуження та просвітницького продукту проводиться за ініціативи Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України спільно з Державним  агентством з управління зоною відчуження. Робота здійснюється на виконання Указу № 512 Президента Володимира Зеленського «Про деякі питання розвитку територій, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи», виданого у 2019 році.