Оперативна інформація щодо ліквідації лісових пожеж на території зони відчуження
Вручення 31 автомобіля для нацпарків та заповідників Карпатського регіону
Декларація про відходи у режимі «peopleless»: запрошуємо підприємства протестувати новий сервіс
Вже зовсім скоро розпочнеться період активного подання декларацій про відходи за рік.
Ми прагнемо, щоб цей процес для підприємств був максимально простим – без зайвої бюрократії та очікувань на реєстрацію декларації або надходження зауважень.
З цією метою Міндовкілля розробило новий програмний продукт, який дозволить подавати декларації у режимі «peopleless», тобто взагалі без участі посадових осіб. Система автоматично перевірятиме всі дані та реєструватиме документ.
Для того, щоб виявити технічні недоліки та оперативно їх усунути до початку повноцінної роботи сервісу, нам потрібна допомога суб’єктів господарювання. Запрошуємо підприємства взяти участь у бета-тестуванні нової послуги. За інформацією просимо звертатися за телефоном: 044 206 33 05. Також нагадуємо, що суб’єкти господарювання, діяльність яких призводить виключно до утворення відходів, мають подати декларацію про відходи за рік до 20 лютого 2022 року.
Повідомлення про оприлюднення проєкту постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання подання декларації про відходи»
ПОВІДОМЛЕННЯ
про оприлюднення проєкту постанови Кабінету Міністрів України
«Деякі питання подання декларації про відходи»
Відповідно до статті 9 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» Міндовкілля повідомляє про оприлюднення з 01 грудня 2021 року з метою одержання зауважень і пропозицій від фізичних та юридичних осіб, їх об’єднань на офіційному вебсайті Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України проєкту постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання подання декларації про відходи» (далі – проєкт акта).
Метою проєкту акта є затвердження Порядку подання декларації про відходи в електронній формі через Єдиний державний вебпортал електронних послуг «Портал Дія», зменшення адміністративного навантаження на бізнес та усунення факторів, що сприяють або можуть сприяти вчиненню корупційних правопорушень, шляхом трансформації послуги в електронну форму.
Назва органу виконавчої влади, що розробив проект акта
Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України
Назва структурного підрозділу, що розробив проєкт акта, адреса та телефон:
Департамент дозвільно-ліцензійної діяльності та запобігання промисловому забрудненню Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, вул. Митрополита Василя Липківського, 35, м. Київ, 03035, тел. (044) 206-33-05.
Спосіб оприлюднення проєкту акта: розміщення на офіційному вебсайті Міндовкілля в мережі «Інтернет» (www.mepr.gov.ua) у рубриках «Консультації з громадськістю» та «Регуляторна діяльність».
Консультації з громадськістю проводитимуться у формі публічного громадського обговорення (у разі скасування карантинних обмежень) та електронних консультацій з громадськістю (у форматі відеоконференції із застосуванням відповідних мобільних додатків).
Строк прийняття зауважень та пропозицій до проєкту акта від фізичних та юридичних осіб, їх об’єднань становить один місяць з дня його оприлюднення.
Зауваження та пропозиції до проєкту акта надаються на офіційний вебсайт або адресу Міндовкілля (romanenko.y@mepr.gov.ua, вул. Митрополита Василя Липківського, 35, м. Київ, 03035, тел. (044) 206-33-05).
Відповідно до частини першої статті 20 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» зауваження і пропозиції щодо оприлюдненого проєкту регуляторного акта та відповідного аналізу регуляторного впливу надаються фізичними та юридичними особами, їх об’єднаннями, крім розробника цього проєкту, також Державній регуляторній службі України: вул. Арсенальна, 9/11, м. Київ, 01011. Адреса електронної пошти: mail@dkrp.gov.ua.
Вперше в історії в рішеннях міжнародного рівня прозвучали тези про відмову від використання вугілля
Про це розповіла заступниця Міністра захисту довкілля та природних ресурсів України з питань європейської інтеграції Ірина Ставчук під час круглого столу «Життя після Глазго. Висновки після події та наступні кроки світової та української спільноти щодо зміни клімату».
«Конференція Сторін із зміни клімату в Глазго СОР26 – це переговори, де намагаються вирішити питання глобального рівня. І цього року, вперше в історії саме в текстах рішень Кліматичного саміту прозвучали тези про відмову від використання викопного палива, яке продукує найбільше викидів парникових газів, та припинення надання неефективних субсидій на нього. Сторони також дійшли згоди щодо запровадження міжнародних ринкових та неринкових механізмів співпраці за статтею 6 Угоди. Це дало старт механізмам міжнародної торгівлі зі скорочення викидів парникових газів. Тепер це можуть бути контракти як на рівні підприємств, так і на рівні держав. Україна розраховує, що ці механізми сприятимуть реалізації проєктів енергоефективності та модернізації в низці секторів економіки. Окрім цього, було прийнято рішення про призначення наглядової ради, яка почне роботу в лютому 2022 року і буде контролювати всі ці процеси», – повідомила Ірина Ставчук.
За словами заступниці Міністра багато приватних компаній на міжнародному рівні долучається до кліматичних ініціатив, відходять від фінансування проєктів викопного палива та планують свої політики декарбонізації до середини століття.
Також пані Ірина відмітила, що в рамках СОР26 в Глазго був підтверджений обов’язок розвинених постіндустріальних країн виконувати спільну ціль щодо надання 100 мільярдів доларів для підтримки декарбонізації економік країн, що розвиваються. Та було розпочато процес визначення нової глобальної мети у сфері фінансів, який триватиме до 2024 року. Передбачається, що нова ціль по фінансах має бути більше ніж 100 мільярдів доларів і наступні 4 роки країни будуть рухатися в цьому напрямку.
«Неможливо вирішити проблему зміни клімату лише на рівні міністерства, це мають бути спільні дії державної та місцевої влади, бізнесу, муніципалітетів та усіх громадян. Ми всі маємо стати частиною вирішення цієї проблеми та разом шукати шляхи для її подолання. Коли ми починали процес оновлення нашого національно визначеного внеску, велись дуже складні дискусії з представниками бізнесу. І тому мені дуже приємно, що зараз ми дійшли до того етапу, коли можемо спільно з ними обговорювати як саме ми будемо реалізовувати НВВ2. І дуже тішить, що бізнес також ставить перед собою ціль по декарбонізації. Сподіваюсь, що в такій конструктивній атмосфері ми будемо продовжувати на рівні держави нашу співпрацю, знаходити разом правильні рішення щодо фінансування процесу декарбонізації і матимемо змогу реалізувати все, що заплановано», – підсумувала Ірина Ставчук.
Капітальний ремонт у парку ім.Рильського буде відбуватись із дотриманням природоохоронного законодавства
Монетизація послуг екосистем в Україні – це інструмент досягнення цілей сталого розвитку
В Україні існує необхідність глибшого дослідження екосистемних послуг для природно-заповідного фонду, і їх оцінка та монетизація є важливим напрямком роботи Міндовкілля. Про це повідомив директор Департаменту природно-заповідного фонду та земельних ресурсів Міндовкілля Едуард Арустамян під час круглого столу з питань монетизації екосистемних послуг.
«Це потрібно, в першу чергу, при прийнятті управлінських рішень для природних екосистем. Їхнє збереження та підтримання є важливим для нас завданням. Оцінка екосистемних послуг дає змогу забезпечити широке розуміння вигод, які ми отримуємо, а також витрат, що пов’язані з їх використанням та інтегруванням у такий процес», – розповів директор Департаменту. За його словами, громади, які інвестують у захист біорізноманіття, мають результат для людей у вигляді чистого повітря, прісної води, здоров’я, людського потенціалу, рекреації і загалом економічного зростання. А знання про екосистемні послуги дозволяють розуміти, що знищення природи або надмірне використання її ресурсів обернеться значно більшими економічними збитками в майбутньому.
«Монетизація потрібна, щоб оцінити масштаби втрат, які ми зазнаємо, знищуючи екосистеми й види. Вкладання коштів у збереження та відновлення екосистем не лише економічно вигідне, але й життєво необхідне. Тому важливою є освітня, просвітницька робота, яка дозволить людям усвідомити, які втрати вони несуть, порушуючи природний стан екосистем та втрачаючи біорізноманіття», – зауважив він. Едуард Арустамян навів приклад, що у країнах ЄС в середньому 1га територій NATURA 2000, аналогічної до Смарагдової мережі, приносить щорічно 2,5 тис. євро. Тому, необхідність оцінки екосистемних послуг, питання їх монетизації важливі також і для екологічної та економічної політики.
Всесвітній день захисту тварин
Ми часто забуваємо, що є сусідами тваринного світу і своєю діяльністю наносимо їм шкоду! Внаслідок цього скорочується чисельність багатьох видів диких тварин.
За даними WWF, за останні 40 років на 60% зменшилась кількість диких ссавців, рептилій, птахів, риб, амфібій. Все це відбувається через знищення природних екосистем. Це і вирубка лісів, забруднення, розорювання земель для сільського господарства тощо.
Захист тварин є пріоритетним для Міндовкілля.
Саме тому ми:
- підтримали прийняття ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо імплементації положень деяких міжнародних угод та директив Європейського Союзу у сфері охорони тваринного та рослинного світу». Він забороняє бити, вбивати, отруювати чи калічити домашніх тварин. Дарувати їх як призи, завдавати болю або страждання. Вводиться кримінальна відповідальність за контрабанду рідкісних видів тварин і рослин, та тих, що занесені до Червоної Книги України, Конвенції CITEC та Бернської Конвенції;
- оновили правила утримання диких тварин в неволі чи напіввільних умовах;
- врегулювали питання створення та діяльності реабілітаційних центрів порятунку та реабілітації диких тварин;
- занесели 32 види фауни України до Додатку ІІІ Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення;
- оновили перелік видів тварин, занесених до Червоної книги України;
- готуємо стратегію збереження біорізноманіття на період до 2030 року;
- затвердили плани дій щодо збереження рисі євразійської, морських ссавців, осетрових видів риб; завершуємо погодження та доопрацювання проєкту Плану дій щодо збереження ведмедя бурого спільно з ГС «Всесвітній фонд природи Україна» та іншими експертами/
Тож давайте зробимо правилом власного життя – піклуватися та дбати про наших сусідів
